середу, 24 лютого 2016 р.

Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування – це участь дітей в управлінні й керівництві справами свого колективу. Учнівське самоврядування допомагає школярам організувати власне життя і життя своїх товаришів. Досвід взаємостосунків, вирішення конфліктів, виявлення і захисту своїх інтересів набути у школі стане багажем, з яким діти вийдуть у доросле життя. Учнівське самоврядування є першим помічником педагогічному колективу в організації виховного процесу. Цінність організації учнівського самоврядування полягає в тому, що учні глибоко й всебічно проникають в сутність своїх справ та обов’язків. Структура органів динамічна, варіантна.  

Модель  учнівського самоврядування




У Великоомелянському НВК «школа-гімназія» учнівське самоврядування представлене парламентом (Парламентська республіка), який працює за основним принципом: «Кожному напряму роботи – свій орган самоврядування». Профільні комісії утворено для органів роботи з конкретних напрямів.  У нашій гімназії старшокласники створили власну «державу» – «Парламентську республіку», координаційним центром якої є учнівський парламент.    Основні положенням життєвого устрою «Парламентської республіки» викладено у статуті. Голові парламенту, що обирається щорічно, підпорядковані комісії: «Шефська робота», «Ерудит», «Порядок», «Інформація» та «Дозвілля». Дієвою ланкою парламенту став прес-центр. Його видання «Голос гімназиста» відіграє значну роль у висвітленні важливих подій шкільного життя. Дуже важливою ланкою в інформуванні є шкільний радіовузол. Отже, парламенту підпорядковано п’ять комісій. Кожна працює за певним напрямом. Членами комісії є представники класних колективів, які організовують відповідну роботу з учнями. Системі самоврядування школи підпорядкована система самоврядування класів. Допомогу в налагодженні успішної діяльності комісій надають учителі – консультанти. Педагоги надають членам комісій допомогу з окремих організаційних питань, обговорюють перспективи подальшої спільної діяльності, допомагають розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, критичне мислення, вміння аналізувати, вирішувати конфлікти, ефективно спілкуватися. Колектив учителів робить все можливе, щоб органи учнівського самоврядування працювали з повною відповідальністю, правами і компетенцією. Завдяки цьому і в міру того, як учні залучаються до серйозних, важливих шкільних справ, бачать, що їх вирішення великою мірою залежить від внеску кожного, значно зростають ініціатива та активність учнів, відповідальність як за долю школи, так і за свою особисто.
         Основним завданням педагогічного керування є:
-         визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;
-         передача дітям організаційного досвіду;
-         навчання їх організаторської майстерності;
-         залучення школярів до само управлінської діяльності.
Щомісячно проводяться заняття (навчання лідерів), де навчають організовувати як власну роботу, так і співпрацю з товаришами. Педагоги дозволяють дітям самим визначати зміст свого життя, наділяють їх відповідальністю і реальними перевагами у вирішенні шкільних справ, не зводячи педагогічне керівництво до поодиноких зусиль, а співпрацюючи з учнями, враховують їхнє прагнення до самостійності, бажання виявляти ініціативу. Вирішальну роль тут відіграють організаторські , комунікативні, моральні якості. На заняттях школи діти готуються до самостійної роботи в органах учнівського самоврядування. До активної громадської діяльності залучають найбільш авторитетних лідерів учнівського колективу, що сприяє підвищенню ролі шкільного самоврядування. Реалізується завдання педагогів: виявляти справжніх лідерів учнівського колективу, сприяти висуненню їх до органів самоврядування, формувати у них вміння управляти.
         Найвищим органом учнівського самоврядування в школі є учнівська  конференція. Саме тут починається справжня учнівська демократія. На таку конференцію учні та вчителі збираються двічі на рік (на початку і наприкінці навчального року). Делегатів учнівської конференції обирають на класних зборах (8-11 класи). Делегатами можуть бути вчителі, батьки. На учнівських конференціях обираються представники до ради школи, представники до комісій (на початку року), голови комісій звітують про роботу за навчальний рік. Крім учнівської конференції керівним та виконавчим органами шкільного самоврядування є БІНОМ (Бюро ініціативних наполегливих організованих і милосердних) та старостат. Це дає змогу послідовно впроваджувати рішення БІНОМу в життя класних колективів.
         Керівні функції учнівського самоврядування виконує БІНОМ (до нього входять голови комісій та голова парламенту), який скликається щомісяця; в класних колективах – учнівські збори; є виконавчим органом самоврядування, який обирається на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів кожним класом.